Сало – козацька сила, українська душа

30 вересня 2026 р. в читальній залі коледжу відбулася особлива подія – весела, українська, щира і трішечки… сальна! Свято сала, присвячене Дню українського козацтва. Модератори заходу, бібліотекарка Неля Телючик та викладач Олександр Вельма зі здобувачами освіти гр. 279 спец. «Облік і оподаткування» постаралися.

Ведучі заходу Юлія Воронцова, Денис Підбільський, Каріна Устінова та Катерина Чуль розповіли про давню історію сала, наголосивши, що це про українську хату, про родину, про гостинність, про традиції та наших славних козаків. Студенти з гумором запросили гостей у невеличку подорож у минуле, в українські степи, де відбувалися козацькі походи, де головною їжею було сало. Здобувачі освіти Таня Іваненко, Андрій Ярощук залучали викладачів та студентів до участі в дійстві козацького життя. Жартували, сміялися, в залі була позитивна атмосфера. Родзинкою свята став вихід козака Богдана (студента Богдана Шепшелея) з полотняною торбою сала та господинь української хати Уляни Киричук та Вікторії Джерш, які пригостили всіх гостей козацькими бутербродами з салом, гірчицею, хріном та соленими огірками з дубової діжки. Було весело, смачно.

Цікаво на заході пройшов конкурс МастерШеф сала «Збери козацький бутерброд», участь у якому взяли зав. відділення  Тетяна Вегера, викладач Андрій Стецюк, козак Богдан та староста групи Аліна Сачик.

Не обійшлося на святі і без пісні. Козак Богдан виконав жартівливу пісню «Сало», за що отримав бурхливі оплески залу. Порадувала гостей і Юлія Шумук, її гра на скрипці звеселила душу кожного присутнього.

На завершення святкової програми, кожний учасник дійства говорив особливі, заключні слова, які зводилися до бажання миру, спокою, щоб кожна родина була разом, щоб діти росли та мали змогу навчатися. Щоб українські пісні звучали не тільки на святах, а щодня.

Слово тримала і директор коледжу Тетяна Селівончик, відмітивши неординарність та вишуканість заходу, гарну організацію самого дійства та театральне оформлення читальні, яку студенти перетворили на українську хату, де стояла справжня піч, застелена тканими ряднами, на підлозі красувалися хідники, усміхалися всіма кольорами веселки та вишивки, які радували око українськими візерунками.

Тетяна Василівна подякувала ЗСУ за можливість навчатися та здобувати майбутню професію у спокійній обстановці. Тож Слава Україні! Героям Слава!